Ідеться про Сапковського. В одному з його ранніх оповідань промайнула була згадка про зв'язок між медальйоном Ґеральта і «Школою вовка». Спираючись на цю єдину зачіпку в одному єдиному реченні, творці ігор наплодили купу інших відьмацьких шкіл з відповідними до них медальйонами. Ну, логічно: якщо морда вовка символізує «Школу вовка», то кіт — певно ж, «Кота» тощо. Під це діло вони для них усіх надизайнили характерне спорядження та й додали ще для вау-ефекту тварин, котрих самий автор ані словом не згадував.
Аж ось скінчилося все це тим, що в одному з інтерв'ю Сапковський назвав то все дурнею, котра нічого не дає сюжетові, і пообіцяв видалити першопричинне речення з наступних видань книжки. Фанатам ігор палає.

( Що насправді було у Сапковського: )

Підсумуймо: відьмаки були побічним продуктом самовпевненої спроби чарівників вдосконалити людську расу, і фахівцями зі знищення потвор вони стали вимушено, бо мутантам теж треба щось їсти, а там саме видався попит на такі здібності. Форма ж відьмацьких медальйонів є цілковито другорядною деталлю, як і форма одягу — що мали, те й носили. Медальйони були просто робочим інструментом, Фрінґілла навіть пробувала створити Ґеральтові сучасніший замінник. Те, що вони виконували також функцію своєрідного фахового посвідчення, не означає, що до них існували якісь бюрократичні вимоги. Ну й ніяких тобі кланів або цехів зі своїми традиціями, обрядовістю та символікою а-ля «Орден Джедаїв» там не було в принципі — все трималося на конкретних людях і за життя Ґеральта вже остаточно розвалилося. На початку Сапковський ще не дуже уявляв, яку кашу заварює, і тому вкидав до неї випадкові спеції задля дужчого смаку. Але наповнювати світ різнобарвними яйцями він не планував.

От і я давно думаю, чому наше минуле має складатися виключно з янголів та Авакових?! Чому не можна цінити заслуги та водночас відверто критикувати помилки? Це не про морально-політичну терпимість до всього, це про те, що не слід замовчувати неприємну правду. Інакше виходить шиза, з якої не зробити висновків.

І то феноменальна…

Відносно нещодавно я висловлював сумніви. «Гоп» не казатиму, доки Європа не перескоче, але дуже ймовірно, що мої уявлення тоді були… справді перебільшеними. Минуло не так багато часу — і Європа таки просунулася в напрямку… назвімо це так: винайдення чарівної формули, як обійти неписане табу.

Аж ось, у ході цього просування кажуть, ніби, Бельгія вперлася та висловлює зокрема побоювання, що у відповідь на конфіскацію російських активів росія може відібрати якесь європейське майно на власній території… Європейське майно, на російській території? Та ще й таке, що його несила втратити? Після дванадцяти років, протягом яких росія носить тавро злочинця, і чотири з яких веде агресивну війну нечуваного рівня відморожености під самим носом тієї Європи?…
Я не в курсі, може, й справді існують поважні страхові компанії, котрі погоджуються страхувати проєкти з будівництва на схилі активного вулкану перед виверженням? Мені здавалося, що навпаки, в разі екстремальних видів розваг від тебе вимагають письмову відмову від будь-яких претензій в разі нещасного випадку… От згадана бельгійська пересторога виглядає для мене чимось із тої опери.